Опубліковано: 2008.09.15
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Василь Дробот

А я все чаще где-то там,...

* * *

А я все чаще где-то там,
В далеком прошлом, где мы вместе,
Где ни обиды нет, ни лести,
Но – утоление устам,

И мир в душе, и оттого
Меня не тянет возвращаться,
И только жаль мне домочадцев
И окон дома своего.

Когда-нибудь – совсем уйду
И там останусь безвозвратно,
И не вернут меня обратно
Ни за аркан, ни за узду.

И нынче эти времена
Сужу оттуда, почему-то,
Да так уверенно, как будто
В свершенном – не моя вина.

2008
© Василь Дробот
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/15416/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG