Опубліковано: 2008.09.12
Поетичний розділ: Медитативна лірика

Надiя Сухарь

Ушедшей подруге

Девочка с зелеными глазами
И копною огненных волос,
Слезы твои сбудутся дождями,
Голос станет шелестом берез.

Прорастешь ты по весне травою,
Птицей безудержной ввысь рванешь,
В озере русалкою нагою
В глубину стремительно уйдешь.

Сквозь тебя секрет мой разгадался,
Что под глыбой каменной лежал:
Никогда никто и не рождался,
Никогда никто не умирал.

2003
© Надiя Сухарь
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/15394/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG