Опубліковано: 2008.09.03
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Василь Дробот

НЕЗАБЫТЫМ ДРУЗЬЯМ

Освободив от шелухи,
Как тьма – от быта в кинозале,
Меня стихи переписали,
Когда я стал писать стихи.

Я изменился сразу, весь.
Я вдруг утратил связь с собою,
И то, что мнилось мне судьбою,
Исчезло, как земная весь.

И оказался я в строке
С другой душой и с новым бытом…
А что осталось не забытым, –
Зажал, как рану в кулаке.

2008
© Василь Дробот
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/15221/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG