Опубліковано: 2008.08.28
Поетичний розділ:

Догадка


Теперь дела совсем не те.
Наверно, помнишь туго
О нашей прошлой суете,
Давнишняя подруга.

Теперь уж у тебя семья,
И некуда деваться.
Оброс заботами и я,
И мне уже не двадцать.

И вот на днях, листвой храним,
Был день такой хороший.
Резвились дети, было им
Одиннадцать – не больше.

И сердце – ек себе и ек –
Запрыгало, как мячик,
Меня в игру свою вовлек
Русоволосый мальчик.

И солнце, хитрое в Крыму,
Пошло гулять в зените.
А сердце врет, что я ему
Как будто бы родитель.

Почувствовать себя отцом
Так оказалось сладко!
Да Бог же с ним, со сорванцом, –
Мелькнула вдруг догадка.

Вот почему весь белый свет
Затмил мне этот малый!
Как раз тому с двенадцать лет
Любились мы, пожалуй…

2008
© Микола Ширяєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/15118/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG