Опубліковано: 2008.08.25
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Анастасія Маніна

Веревка

Опустошенности зернистую икру в души

брюшине отметала тщетность которой смерти

за короткую строку любви? Прости, транжирить

вечность не хочется... Чтоб сочную на вертеле

себя обжаривать до корочки румяненькой...

К чему, когда облезла чешуя? И нет вины...

играет гранями грааль... а я не ранена

смертельно, просто отошла от правила -  «Вольны

мЫ длиной веревки на затянутом кукане»...

2008
© Анастасія Маніна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/15056/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG