укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.08.19
Роздрукувати твір

Ігор Янович

ОБ ИСХОДНОЙ МЫСЛИ  4876

из книги «В оранжевом зареве»

Мир развивается в просторе бесконечно –
от точки той, которой имя дали – «Мысль!»
Не говорит вдогонку Бог «Простор, держись!»
Хоть в микромир дорога есть, как к лету – печка.

Там – антимир, как антитезис в этих строчках.
Отвоевались обе сути до поры...
Но всё равно ж мы где-то около дыры!
Не понимаю, что нас тянет в мир побочный.

Там клетки делятся, нащупывая нолик.
Здесь – в разложении – структурный беспредел!
Очистить свалки Бог наверно захотел,
заставив мебель печь* нам так же, как в неволе...

Я упростил наш разговор об антимире,
чтоб электрон на скачках** жить не перестал.
Мир бесконечен, как Божественный Устав.
От мыслей прячемся ночами по квартирам.

Впадая в сон, мы ж планомерно алогичны,
хоть подсознание реально только там.
В глубины общие ныряю по часам,
чтобы понять свою искусственную личность.

В каком-то смысле, у людей свои подвиды,
раз сохраняется загробный фанатизм...
Себя взрывая за идею не на приз,
самоубийцы не несут в душе обиды...

Вины не помню за крестовые походы.
И пусть бы жили мусульмане как хотят...
Но убивали ж в школе собственных ребят!..
Структура атомов не той же ль в нас природы?!

*) Здесь речь о японской технологии изготовления мебели из проклеенного и спрессованного мусора.
**) Здесь «электрон на скачках» – метафора жизни атома, когда электроны мгновенно перескакивают с орбиты на орбиту без видимого промежуточного пространства, которого, как предполагают философы и вообще нет. А что же тогда есть? Хочется верить Библии, что мы – в пределах человеческих ощущений созданы Богом всего за недельку! Не отрицаем же мы, что иллюзии цифрового телевидения – это хорошо! Может быть герои компьютерных игр уже пытаются философствовать на ту же тему?!

2008
Киев, 24 июля
© Ігор Янович
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні