Лицар

відчуваєш  плече моє
на усю губу приголомшуєш
на широку ногу ці розкоші
впала манна небесна на голову
так налили по вінця  раю
скільки цього добра
на умі собі маю  та  знаю
збивши клини на сьомому небі
піднімаю  на силу цей камінь
а на серці коти шкребуть
а життя на одчай божий
як написано на роду
повним голосом ласе
як ніколи на курячій ніжці
я стою на краю
чому грію  сонце в пазусі
на дурницю вірш піднімаю
на цю вудочку треба попастися
як  і вус треба ще намотати
геть  тримаюся на волосинці
на виду усі ці заставки
і на віру  моя вага  золота
кому  треба на бога взяти
тому в рот потрапляє лода
набиває лихом кишені
і які танталові муки
морозцем поза шкірою ходять
масляні береги на підошвах
баранів  із новими воротами
зустрічають  Байду на ношах
що вернувся знятий з хреста
наче муха в окропі живий
і  на голці  чиста душа
мов рукою знімає мій біль
вільних  слів і розпук
я кусаю лікті собі
щоб курити оцей фіміам
ой нелегка копійка мені
моя легка рука тобі
щоб не вилетів в прірву
як  я