Опубліковано: 2008.08.14
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Ольга Шенфельд

Мой постаревший домовой

И часть сознания - наощупь
За дверь, за грань, на казнь, на пир.
В пустых глазах весенней рощей
Проснулся параллельный мир –
Рычит, царапает, щебечет,
Шуршит и рвется напролом,
И жаждет речи, ищет встречи,
И не жалеет – поделом.
И обернулось солнце птицей,
Парящей, бьющейся в висках,
И что-то темное клубится
В сухих и жестких волосах.
Прапамятью, предвосхищеньем,
Перерожденьем, трын-травой
Опять играет вдохновенье –
Мой постаревший домовой.

2008
© Ольга Шенфельд
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/14952/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG