укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.08.05
Роздрукувати твір

Георгій Щебланов

РАЗБЕГ

I


 Я -девочка, такая же, как все.
       Во сне, с собой наедине, дрожу, мечтая:
       там, на Луне, открыта мне страна святая.
       В лугах, лесах искрит роса, когда светает.
       И легкий бриз, и светлый принц. И он - ЛЕТАЕТ!
       Сильней всего люблю его. К нему хочу я.
       Разбег - до радуги. Прыжок! И полечу я!
  И я бегу по взлетной полосе...

II


  Я - девушка, совсем почти как все.
       Ворчит, вредна порою, лучшая подруга,
       убеждена, что я бегу, бегу по кругу.
       Язвит подруга, по-другому не умея:
  "Твой бег - каприз, твой светлый принц пошел по феям"
       И тормозят дела, тела, улыбки, рожи,
       но блещет радуга, светла, где взлет возможен.
       От липких рук, слюнявых губ и дряблых чресел,
       прощая всем, кто мне совсем не интересен
       к нему бегу сквозь степь, тайгу, туман и мОрось.
       Несусь отчаянно, боюсь, что сброшу скорость.
  И все быстрей, по взлетной полосе.

III


  Я - женщина, быть может, не как все...
       Уже давно нарушен мной последний принцип.
       Себе я лгу, но все бегу туда же, к принцу.
       Познавши горе, радость, грусть, плохих, хороших,
       я, как и в юности боюсь, что скорость сброшу.
       Бегу, в пороховницах жгу последний порох.
       Кляну навзрыд тех, кто обрыд, а был так дорог.
       Мне душу душит запах пота, табачища,
       приготовлений, а затем - приемов пищи.
       За платье тянут и оттягивают руки
       друзья, любовники, враги, детишки, внуки...
  Но вот и радуга. Прыжок! И полетела!
  Покинув сгорбленное, сморщенное тело
    __________________________________________
  Принц. В балахоне и босой.
                    Такая  черная.  
                            С косой.


август 1996 г.

1996
© Георгій Щебланов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні