стріляли стріляли по качках а душі свої повбивали он лежить у багнюці сіре каченя а поруч із боліт хтось стогне вслухайтесь невже не впізнаєте та де ж вам впізнати ви тепер механічні істоти немає вже в вас того що здатне було відрізнить голос душі мову гармонії світу від скреготу зубовного то ж і до пекла прямувати не страшно – усі свої поразумієтесь 25 серпня 2002 р.
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”