Опубліковано: 2008.07.20
Поетичний розділ: Філософська лірика

Вiктор Крупка

НА РУБЕЖЕ ТЫСЯЧЕЛЕТИЙ

Я везде опоздал,
Со второю попыткой и с третьей,
Никаких рубежей
Мне не выпало преодолеть.
Но дышать в кутерьме
Повстречавшихся тысячелетий –
В этом есть свой резон
Никогда ни о чем не жалеть.

С обветшалых времен
Осыпается вздыбленный шифер.
За две тысячи лет
Незаметно усилился крен.
И пускай перемен
Не несет в себе магия цифр,
Все равно облетит,
Сшелушится и накипь и тлен.

Пусть в закат не войдут
Ни Иисус и ни Будда с Аллахом.
Пусть рассвет не зажгут
Ни мессия ни новый пророк.
Но, быть может, мы все
Под единственным,
Выцветшим флагом,
Улыбнемся заре
И воскреснем в назначенный срок.

1998
© Вiктор Крупка
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/14591/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG