укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 41069, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.07.20
Роздрукувати твір

Василь Кузан

ЗАПЛАКАНИЙ ПЕЙЗАЖ

 
         Перед початком сімейних торжеств
         я наливаю вина у келихи відсутніх
         друзів і оголошую: отут мав сидіти
         Іван Рега, отут – Василь Устич, а
         тут – Василь Кузан... Але вони не
         змогли приїхати.
         Василь Ловска, художник

Холодний вітер... Прага і поріг
Чужого дому. Мовчазна омана
Сьогодні знову, тільки-но приліг –
У сні сміялась донечка Оксана.

Теплом домашнім віяло у сні,
Терпка тривога розливалась тілом...
А на обличчя падав мокрий сніг,
Який ніде не може бути білим.

Лиш дома. Там, за тридев’ять земель
(Хоча на мапі – це не так далеко),
Мене чекають. Серце спить саме
І плаче, як ображений собака.

А очі знов гортають дивні сни
Прекрасної, але чужої Праги...
З недавніх пір чомусь боюсь весни,
Хоч все життя до неї тільки й прагнув.

Вже пензель пише: осінь, вечір, дощ,
Сумні мости, заплакані пейзажі,
Будинки сірі біля мокрих площ,
Сліди невтішні смутку, навіть сажі...

Чомусь усе у чорних кольорах,
І сміх чомусь все ближче до іронії,
Але невже у донечки в очах
Уже цвітуть закохані півонії?..

Уже і в неї хтось на перший план
Виходить рвучко, впевнено... Ой леле!
Невже це я своїм чуттям не пан?
Ні! – завтра намалюю щось веселе.

2003
© Василь Кузан
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2020 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні