Опубліковано: 2008.07.19
Поетичний розділ: Філософська лірика

Вiктор Крупка

***

Чудак-поэт, сказал и сам поверил,
В исполненное мистики значенье.
Как потрудился, как наэфемерил,
О том, где только похоть и влеченье.

Как занавеска над отхожим местом
Твои слова для овладевших телом.
Один жених читал стихи невесте,
И черное закрашивалось белым.

Над самой грязью засияли нимбы,
Ты – лекарь, избавляющий от рвоты.
Чудак-поэт, огромное спасибо,
За нужную, нелегкую работу.

1998
© Вiктор Крупка
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/14571/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG