Опубліковано: 2008.07.14
Поетичний розділ: Гумористична та іронічна поезія

Андрій Зеленський

Монолог провинциального поэта (шуточное)



Нет, я за славой не гонюся,
Мне б самогонки лучче. Тут,
Недалеко, у бабы Муси,
По руб-стакан всегда нальют.

И вот, когда глаза как сливы,
А тело вовсе как кисель,
Я становлюсь такой щасливый,
Шо тут уже молчат усЕ.

А из меня несутся рифмы,
Метафор вал и синекдох.
Никто не смеет даже чИхнуть,
«В законе» я у выпивох.

Мои стихи про всё на свете,
Я сочиняю как узбек:
Про вилку на столе, про эти,
Ну, как их - про теченье рек,

Про муки, что придут с похмельем,
Ну, в общем, про-про-про-про-про…
Среди застольного веселья,
Никто к стихам моим не строг.

Наоборот, их любят «глухо»,
Кричат везде, не тет-а-тет:
Да что там Пушкин, вон, Андрюха,
Так то - диствительно поэт!

Мне этой славы выше крыши,
Какой там памятник, зачем?
Я лучче, стопочку загрызши,
Пойду копаться на бахче...

2008
© Андрій Зеленський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/14505/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG