Опубліковано: 2008.07.08
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Василь Кузан

РІДНА ЗЕМЛЕ – СРІБНА ПТАШКО

РІДНА ЗЕМЛЕ – СРІБНА ПТАШКО

Срібна Земле – рідна мати,
На твоїм обличчі сльози.
Мозолями вкриті руки
Із зими несуть мімози.
Ніжні квіти зустрічають,
Посміхаються і плачуть,
І дарують крилам тугу,
А синам своїм  - удачу.

          Приспів:

Рідна земле, срібна пташко,
Починаючи політ,
Я з тобою в серці прагну
Залишити в небі слід.
Я для тебе хочу в небі
Білим голубом літати,
Добру вісточку принести,
Світ тобою прославляти.


Срібна Земле – рідна мати,
На твоїм обличчі рани,
Ріки виповнені болем,
Гори стали,  мов кургани,
Бо під корінь порубали
Ліс, покритий сивиною...
Я і в радості, і в горі
Залишатимусь з тобою.

        Приспів.

2004
© Василь Кузан
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/14398/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG