Опубліковано: 2008.06.26
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Олена Лазарєва

Так бывает...

Так бывает, когда не мучиться –
Означает и не любить…
Мне хотя бы твоей попутчицей
Пару станций всего побыть.
Так бывает, когда не маяться –
Означает и не дышать…
Не к лицу мне публично каяться,
Бог – не люди, Ему прощать…
Я за счастья кусочек маленький  
Душу – вон… И опять грешу:
Всё любовь, как цветочек аленький,
Подарить мне Отца прошу.
Мне бы в степь – да она распахана…
Мне бы в небо – да крыльев нет…
Я б на теле твоём рубахою
Обернулась, мой ясный свет.
Я бы ровной дорожкой-скатертью
Расстелилась к ногам – берёшь?..  
Одиноко стою на паперти –
Может, счастья подашь на грош?
И не важно, дворец ли, плаха ли…
Но на праведный Божий суд
Я любовь, как венец из яхонтов,
Непокорная, принесу.
Так бывает, когда не хочется
Журавля выпускать из рук…
И душа в полумраке корчится –
Слишком дорог ей тесный круг…

2008
Дружковка
© Олена Лазарєва
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/14126/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG