укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44188, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.06.25
Роздрукувати твір

Ніка Новікова

Листи у осінь

...
тіло тліло листячком на осінніх станціях,
де скидали поштою в пил мішки-роки.
ширилась на спогади я-ми-я дистанція,
і вганяла в серденько рими-остюки...

лист перший.
невідправлений.

що горіло – вимерзло, що любило – вимерло.
ранок різав порівну нас на біль і "ти"…
потім я півсерцьою і уже не милою
розкидала вилами скирти самоти.
а вночі до сповіді, хай і пальці сколоті,
у соломі спогадів мацала голки,
щоб колись-розірваний
трьом китам над прірвою
повернути латаний-небом-шмат-ріки…

а тоді спрацьована, звихнута на спокої,
я прощалась з Господом, і…
привіт траві!
щоб із біло-сивої хмари ноги звісивши
радити кохатися тим, що ще живі.
радити по середах душами мінятися,
щоб до ранку плутали –
де чия була…
і не сперечатися із дурною мишкою,
що у грудях кублиться,
тепла, мов зола…

радити не зрадити, римуватись парами,
паруватись римами, гримати на зло…
і палати білими, мов сніги, стожарами,
щоб аж в пеклі холодно й заздрісно було.

біль ділити порівну, і на пучках пальчиків
засівати любощі, щоб тоді жнивам
дивувались чортики,
заздрили китайчики,
жовті, наче персики.
отакі дива…

лист другий.
ненаписаний.

ті, що люблять – пестяться,
що не люблять – хрестяться,
поглядом проводячи пари голубів.
я б із хмари скинула їм від сонця дещицю,
щоб по лобі тріснула і навчила див:
…уявляти як воно, персикам-китайцям,
стоячи на черепі дриґом догори,
…і удвох радітися, що земля хитається
від вина під маркою: "любий-то-й-гори";
…повертати сонечку білі пики-соняшники;
…повертати прозелень із очей лісам,
щоб сміявся Бозінька, і казав: ех, донечко,
добре навіть старіється, коли ти не сам…

P.S.
тіло тліло листячком на осінніх яблунях,
що росли на тім'ячку зшитої ріки…

позрізали гицелі
зорі з неба шаблями,
а мені залишили
від зірок дірки…

2008
© Ніка Новікова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні