Опубліковано: 2008.06.13
Поетичний розділ: Містика, видіння

Ферлай Крайзер

Тропы

Шёл  тропами,
Следил  козлиным  семенем,
                      Сеял  вражду,
Меж  словами  втыкая  иголки,
Зрел  небо  в  пламени  костров,
Клеймил,  студя  потехой  звонкой;
          Казался  светел,
  Ибо  яростью  пылал,
В  клубах  прозренья
Рвал
      покой,
И  никакого  слова
В  залог  не  брал;
Презренья  мёд  сладчайший  источал,
Невыносимым  был  обличием  любви,
Собой  заворожён,
Делил  на  «я»  и  «вы»,

Он  был  исторгнут  небом  в  камнепад,
С  овчинку  малую  ему  казался  ад,
                Но,
что  не  разглядел
          наш  оскоплённый  взгляд;
Чему,  утратив  доблесть,
          не  внимали  мы,
Когда  он,  ласковый,
                  нас  матерно  корил?
Но,  вот,  ушёл,
        как  будто—проводил…

2008
© Krajzer -
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/13935/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG