Опубліковано: 2008.06.13
Поетичний розділ:

Разлука

Забудь меня. Над нами темным кругом
Висит звездами сдобренная ночь.
Забудешь ли в зобу мое дыханье?
Быть может, завтра ты при свете дня
Свое отыщешь маленькое счастье?!
А нынче погляди на небосвод –
Он простирает звезды. Им в награду
Мы каждой посулим иное имя.
Раз мы их знали прежде всех светил,
Я для тебя, ты для меня мерцая,
Все золотые звезды назовем.
Потом пойдем своим путем навеки,
В неузнанной печали растворяясь,
Взметнемся каждый собственным путем.
Теперь не быть нам прежними, сиянья
Займем у звезд – их лебедины крылья,
И будем порознь мудрыми ночами
Черты друг друга прятать в небесах.

2008
© Микола Ширяєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/13909/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG