Опубліковано: 2008.06.10
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Леонід Борозєнцев

ИЗМЕРЕНИЕ ВРЕМЕНИ

И.                                  

     …И на каждом прочтении
   красной гвоздикой
           ты, как донор,
стихам моим жизнь продлевала.
                        Разве этого мало?
           Песочные люди
уходили по стоку ножа
                                 в ящик неба,
словно в ящик стола.
    Разве это не дико:
           насыщать тёплой кровью
                      надуманный гонор
  и на блюде нести
трепыхание сердца
                             безразличным,
                    и слышать,
       как те, кто уходит,
          тихо шепчут сквозь слёзы
о мёртвых гвоздиках,
               пересёкших
                       холодную стрелку
                                            ножа?

2003
© Леонід Борозєнцев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/13868/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG