укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44604, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.06.10
Роздрукувати твір

Аліна Остафійчук

ЛЮБОВНИКИ ЖИЗНИ


Воруем  минуты  у  ночи.  Успеть
напиться  друг  другом.  Свиданья  –  недолги,
но  так  вдохновенны  и  страстны,  что  смерть
почти  не  пугает.  С  безумством  ребенка
бросаемся  в  омут  и  жар  бытия,
объятий  нежнейших  забвение  множим,
почти  забывая,  где  сон,  а  где  –  явь,
мы  чувствуем  ритмы  друг  друга  –  подкожно.

Глаза  открываем,  и  зверь  из  груди
бесстыдно  урчит,  упиваясь  экстазом.
Мы  смотрим  друг  в  друга  –  сильнее  любить
уже  невозможно.  Бессмысленны  –  фразы.
Вселенная  в  связке  танцующих  рук
пульсирует,  рвется  наружу  –  восторгом.
И  замкнут  на  нас  мироздания  круг,
и  губы  кричат,  и  минуты  –  безвольны.

Застыли  в  зрачках  наслажденье  и  боль,
почти  ненавидим  и  держим  друг  друга.
Кровавый,  безумный,  божественный  –  бой.
Потерями  почвы,  сознанья  и  слуха
ведется  подсчет  нашей  встрече  –  нет  сил,
и  падая  в  прорву  смертельной  истомы,
шепчу  я  невнятно:  спасибо,  что  ты
была.  Но  теперь  отправляйся  к  другому…
Целуй  его  так  же  –  до  судорог,  всласть,
чтоб  чувствовал  каждую  клетку  -  на  грани
возможного.  Ночь  и  любовь  удалась,
не  стоит  затягивать  это  прощанье.

Уходит  любовница  –  быстро,  как  жизнь,
и  все  забирает  –  следы  и  приметы.
Испить  ее  сладкую  боль  торопись  –
свиданья  недолги.  И  плаха  рассвета
уже  приготовлена.  Жар  бытия
остынет,  как  кофе  в  забытом  стакане.
Вселенная  стонет  и  жаждет  тебя  -
излей  в  ее  мякоть  бессмертное  пламя


2008
© Аліна Остафійчук
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні