Того, хто входить
до цих ворожінь,
до цих слів,
зрілим й добрим
зробить  спів.

В горні тім  є  коштовним один
тільки  свій  віковічний промінь,
він узрів крізь подих світів
сили квіток, розносячи повінь.

І збіліло істотно чоло
поміж чорного, ніби світилом.
Тіло з піхов вийшло  лоном,
і пішли мої мрії  в полон.

Тим, хто віз моїх рідних і бідних
у чотири обводи до зір
поміж  броди, повз твори  світів
посвіти на полиск  рівних.

І  хто  в тінь споконвік  провизорів,
той  і вірі вподібнив  мрії.
І в оздобі вогнів   від долі
сходить з  волі –  словом  сліди.

Що могло тобі провістити
розмір рис, ішовших по книзі?
Він  довів, що плодить мислі
в Божий світ цих причин, що вглиб
змогли  розуміти всі мови.