Опубліковано: 2008.06.02
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Володимир Гордейко

***

Прости – прощай. Я снова уезжаю
Ну, а куда – порой не знаю сам
В своей душе, как в речке, отражаю
Всё, что вместить возможно небесам

Прости-прощай. Прошу, себя не мучай
Я лишь в пути свободен, как цыган
На всё нам в жизни нужен только случай
И под рукой заряженный наган

Прости-прощай. Не надо сожалений
Что суждено - того не миновать
Когда вернусь, я стану на колени
И землю эту буду целовать

Прости-прощай. Береза облетела
Но все висит, висит один листок
Пусть крепок духом я и крепок телом
Но достает рука сама платок

Прости-прощай. Мне снова в путь- дорогу
Да веселей, родимая, гляди
От дома нам путей, конечно, много
Ну, а домой-то  путь всегда один

2002
© Володимир Гордейко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/13697/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG