В мойому цеху теслів і митців
П’янливі таємниці, зваби і омани.
Перо і пензель, тремтячи в руці,
Проколюють думок метелики весняні.
Співна сокира й гостре долото
Формують глину слів і дерево музики.
Цей світ – хмільної пісні полотно,
Митцеві замалий – для теслі завеликий.