Первісний дощ обмацує траву, Знімає з неї порох і підошви. Когось я знов пройду, переживу І будуть ночі – довші, довші, довші... І ця гроза коротка, наче гріх... Вода дощу посічена травою... А хтось хотів погратись, та не встиг. Тієї ночі я була живою.
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”