укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 42935, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.05.24
Роздрукувати твір

Валерій Сухарєв

МАЙЯ

             «Ломали старый деревянный дом…»
                                                         А. Тарковский



Заваленный снегом двор, как кладовая бельем.
Оконный скошенный свет и ветки на нем,
продолговато движется кот – не кот, а былье.

Картинка -  того – сюрреализм румынский,
простыни всех мастей, собакины миски,
и скрюченная лоза – радикулит с мениском.

Летами липа дурманила всех подряд,
аж зацветала скамейка и с нею камрад,
в тельняшке и на протезе, напившись и рад.        
                                                                     
Здесь и жила твоя бабка, умна, как сова,
она помнила жизнь, и этим была жива,
когда б не давленье и тягостная голова.

У ней водились коньяк, домашняя выпечка,
старый такс под столом слушал на цыпочках
звон цепочки дверной и брыли выпачкав

в молоке и каше; там сомовские пруды,
вытекая из рамы, манили взглянуть туды,
и акварель плескалась живее воды.

Еще там в углу топтался дубовый комод
с зеркалом – словно раскрыты глаза и рот,
утварь и мы в нем плавали взад-вперед.

Эту комнату звали «аквариум» мы,
расшатывая диван до полутьмы,
и, одолжившись, сбегали в заметы зимы.

Все это кончилось разом: идя под снос,
дом приосанился, точно бы он подрос,
и поглядел прощально на крап берез,

через дорогу, туда, где в грузовике,
отбывала, точней -  уплывала, как по реке,
бабка на новое жительство; невдалеке,

за десятью кварталами, где ее
вскоре окончилось тихое бытие,
и на надгробье осыпался в имени «йот».

И, из своих палестин приехав сюда,
ты не нашла могилы – ее вода
забрала и покрыла, раз и навсегда.

2007
© Валерій Сухарєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2022 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні