Грає вітер твоє волосся,
Як листя клена,
Коли виходиш з води
Напів-нага.

Так сонце сходить
Недільного ранку.

Лиш черлена твоя краса
Заяріє над горизонтом,
Оживає світлом день
Від нічної втоми прокинутий.

Грають полохливі перса,
Солодкими краплями стікаючи долу.

Вже сонце в зеніті твого тіла стало,
Зійшло на білу поляну
Золотим полумиском.

Сотні променів тягнуть руки.
Вогненними язичками раді б
Втамувати спрагу
В тіні твого лона

Виходиш з води, як сонце.
Сушить вітер твоє волосся,
Коли стоїш прекрасна
У первозданній своїй красі.