Опубліковано: 2008.05.16
Поетичний розділ: Філософська лірика

Сергій Рожко

Кіно

... У стоп-кадрі завмер
Гільйотини пощерблений зуб,
Десь між Сонцем і горлом,
З якого життя пролилося.
І сліпий дощ упав
На травИ ще зелене волосся,
Що міняло свій колір,
Не вірячи в дотики згуб.

На екрані “кінець”
Уповільнено вводив у транс,
За сценарієм так ...
Глядачі сперечатись не в змозі.
Вибір тільки один:
Всім до “виходу” йти по дорозі,
Залишивши, уже не потрібні,
Квитки на сеанс...

2007
© СеРж Ко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/13418/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG