укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44186, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.05.03
Роздрукувати твір

Ніка Новікова

Бесіда розчарованого зі своєю душею.

А буває, часом сядеш - зал пустий - і речеш нікому.
Ніби й публіка ще учора вимагала нових ідей…
А виходить, що не театр - просто цирк.
Все таке зникоме…
І на п"ятеро аплодуючих - два мільйони пустих очей.


І буває, болить по-лютому, десь у грудях – шрапнель гангреною
Між лопатками тихо виїла до лихого затишний дім.
І пече до небесно-синього у очах, а співець за сценою
Все співає баладу вічності. Та звучить, мов останній гімн…

І буває, ще нерви сіпає, і буває, ще якось грається,
Хоч давно уже правду викрито, і лиця не ховає грим.
Все простиме, і все прощається.
І безсила глядацька зграя ця,
щоб утриматись від вистав і вин…

Все. І крапка.
І все без змін.

Розчаровані і зацьковані, трохи дивні і зовсім знічені –
Хто би бачив їх зараз мертвими!...
Та до виступу оживуть.
І безсмертними, невразливими, непохитними і убивчими
Будуть завтра їх щирі посмішки, чи байдужість.
Не в тому суть.


Бо, буває, часом сядеш – зал пустий – і речеш нікому
Свою "Бесіду розчарованого із душею"*, давно вже завчену.
І нічого не має значення. І від рани така утома…
Все зникоме.
Все неозначене.
Все пробачено.
Все. І кома…

2008

* "Бесіда розчарованого зі своєю душею" – це літературна пам"ятка Древнього Єгипту доби Середнього Царства (21-18 ст. до н.е.). По суті це діалог розчарованої у житті людини, яка прагне звільнитись від страждань через самогубство, зі своєю душею, що відмовляє її від цього вчинку. Власне, картинка досить діалектична :)

© Ніка Новікова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні