Опубліковано: 2008.04.25
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Лілія Демидюк

Ти перейдеш мені у спадок

І.Т.

* * *
Ти перейдеш мені у спадок.
Як вітру смак.
Як спокою печаль.
Ти невловимий ранок,
що не настав,
ще не настав.
Тебе як скарб
сховаю в білій скрині,
туман прозорий
в очі запливе.
Весь світ поблякне,
втратить колір,
і сніг без кольору
мене наздожене.
Тут вже нема метафор,
бо ти у спадок
перейдеш мені
як контури від слів,
що залишились
живими й мертвими
на дні землі.

2005
© Лілія Демидюк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/13057/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG