В дорозі Цикл 1 Пошук Я знаю: ти живеш в іншому просторі, пишеш зовсім інші тексти і в тобі так мало залишилось твого. Де ти? Чи в білих літерах, які не написав, чи у тому білому просторі паперу, що живе із знаками твоїх слів? Де ти? Коли залишаєшся сам на сам, коли світ відступає, коли тонка нитка свідомості ледь утримує тягар життя? Де ти? Коли мовчиш, коли думаєш про мене... Де ти? Коли стаєш собою настільки, що забуваєш дату свого народження, і тобі здається, що ти жив і житимеш вічно... Де ти, вічний?.. 2 Мій голос до тебе не долетить. Знаю – ти плачеш. І правди нема. Жодного слова від казки не залишилось. ...і твоя сльоза, що на межі між смертю і життям, і твоя зрадливість, твоя слабкість, що ту сльозу витирає... 3 Слова, як безмовна ніч стають крихкі і зникають. Не плач, моя печаль, я тебе пам’ятаю... 4 зима як обіцяний край який ми побачили сніг як час що нас затримав назавжди в дорозі 5 не плачеш не мрієш не сниш не чекаєш не любиш не віриш не пишеш дні як камені падають вниз затамовано слухаєш і йдеш за ними 6 Він і Вона, як ти казав, живуть на папері. Оселя зі слів крихка. Ти і я живемо у різних містах, різних країнах, різних світах. Невидимий зв’язок поєднує нас і чиясь несказана зима забирає сон...
|