Розчинюся у пісні світанку тихим шепотом першого вітру,
Молодого духмяного листя стану легким зеленим серпанком.
І пташиного співу намистом розкочуся по білому світу,
Щоб прийти, прилетіти до тебе перш за всіх, ще раніше від ранку.
Щоб цілунком своїм розбудити і кохати… Кохать до нестями
Аж допоки удвох не відчуєм, як у небо підносять нас крила.
І хай буде все це таємниця, бо воно лиш для нас, лише з нами.
Ти моя безнадійно жадана і тому ж бо єдина і мила.