укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.04.19
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-149

Море волнуется - сто двадцать два,
море волнуется - сто двадцать три;
чья-то фигура опять замирает,
словно сценарий придуман такой.
Та же печаль черноморских ветров,
отблески той же румяной зари,
те же кораблики, только знаком я
вовсе не с этой, увы, детворой.

Те, с кем играл я у ласковых волн,
бережно нянчат какие-то свёртки
и изо ртов на досуге пускают
сизую газообразную дрянь.
Как изменились они! Но по ним
так же ночами тоскуют пригорки,
не принимая с таким же задором
новых Алёшек, Гаврюшек и Вань.

Море волнуется - двести шестнадцать,
море волнуется - двести семнадцать...
А от газет оторвать невозможно
тех, кто усердно его волновал.
Голос глубин неустанно зовёт
вдаль, ибо море не хочет меняться,
но проплывал теплоход мимо буны,
сколько ему я ни маяковал.

Белых идиллий эпоха прошла.
Сморщились, словно старушки, кувшинки,
чайки окрашены в цвет алюминия,
у берегов одичало зверьё...
У драгоценной игрушки моей
вроде ещё уцелела пружинка:
хоть без друзей я, но дёргаю нитку -
пусть уж волнуется море моё!

Море для них - не крупней решета
и не прекрасней бачка унитаза;
даже каскады таинственных бликов
могут сверкать, пока штепсель включён.
Годы накручивал счётчик с тех пор,
но ощущение первого раза
кожу вспороло, вселилось, как вирус -
и бередит её каждый сезон...

Я бы поплыл, но уборщица вдруг
выплеснет море из старой жестянки -
и все друзья, детство доброе вспомнив,
дикими воплями заголосят:
"Море штормит во дворе, на окне,
море штормит на шкафу, во времянке;
море штормит - девятьсот сорок девять,
море штормит - девятьсот пятьдесят!.."

1992
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні