Опубліковано: 2008.04.11
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Сергій Татчин

Туга

З-за твоєї синьої Сум-Гори
вийде місяць-шибеник рваним боком.
Бідного поетика забери –
за первинні враження, за вітри,
де лише за віршики буде спокій.

Я втомився ластитись до весни.
Місяченько котиться, хилить ріжки.
Дурнику-поетові – не засни,
бо до шибки тулиться пів-вини.
Піду помолитися,  хоч на трішки.

Хай не зразу зробиться – як в Раю.
Я від тебе віршами помираю.
Між людей зі свічкою постою.
А спитає батюшка: чи love you –
вийду небом дихати... й хата скраю!

Через цвинтар кинеться дзвін-луна
і об груди вдариться рівно тричі.
І чомусь уявиться: ти – одна...
Присмак твого голосу у вина...
Тільки в небо голос той вже не кличе.

2007
© Сергій Татчин
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/12823/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG