Опубліковано: 2008.04.09
Поетичний розділ:

О тьме и о свете


От собственных иллюзий сед.
Его питает хлеб пшеничный.
Премного элитарен свет –
Тьма более демократична.

Темней себя, темна собой,
И если дама – не из тощих,
И коль имеет таковой –
Не выдает собой источник.

Не избегая общих мест,
Везде единого покроя,
Обнимет, но пока не съест,
Равно любовь и блуд покроет.

Внутри – заразней, чем вовне.
(Внутри пристрастно свет расходуй!)
Неисчерпаема, верней
Захватывает всю свободу.

Лишь темень всем и вся видна.
Да будь хоть слеп, рискуешь много
Как снизу не увидеть дна,
Так сверху не увидеть Бога.

Не буду вверх смотреть, а вниз –
Подавно взгляд пускать не буду.
Но сердце – иллюзионист:
Оно надеется на чудо.

2008
© Микола Ширяєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/12788/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG