Опубліковано: 2008.04.08
Поетичний розділ: Філософська лірика

Олег Рубанський

Негромко, негромко, негромко...

Негромко, негромко, негромко,
негромко скажи о своём...
Что там на ниточке тонкой
держится вниз остриём?
Голос в толпе безнадежен,
но небесами храним.
Мир твой прекрасен и нежен,
век твой неумолим.
В них твоё сердце страдает,
разум теряет покой.
И остриё угрожает,
нитка тонка над душой.

Не по струне, но по кромке
ходишь ты, чуждый толпе –
как это можно – негромко?
И почему о себе?..

1993
Киев
© Олег Рубанський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/12731/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG