от тобі й на вона прийшла із вітром у голові з невичесаним сонцем у косах з лінзами дощу у погляді роздягнена до самих підсніжників легковажна і трохи хтива ой весно весно що ти нам принесла куці ночі що й на слово люблю не налазять а про решту всі й так знають птахи вирій з крил струшують верби котів висиділи а у кожного з них на хвості свій березень порозкидала всюди зеленкуватий сміх комусь заморочила комусь запаморочила голову і ц-с-с-с коханців назбирала цілий гербарій а що три чоловіки матиме то для першого в берези цноту позичатиме а другого тільки заквітчана зустрічатиме а третьому на кожен його крок килима з трави стелитиме і свята почепить на найвищій верхівці щоб їх зірвати підскочити доведеться і на кожне вухо іншу веснянку почепить нас усіх надійним частоколом огороджено стороннім вхід заборонено приватна територія весни
|