Опубліковано: 2008.03.30
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олександр Товберг

***


Природа всегда в движении –
Бродит, будто вино.
Хоть на одно мгновение
Задуматься ей бы, но –

Природа торопит Время –
Раскачиваться невтерпёж –
Сегодня бросает семя –
Завтра сжинает рожь.

Казалось бы – что за спешка –
Вокруг – миллионы лет,
Но вот – я слегка помешкал –
Сморгнул – и столетья нет.

Зачем же тогда мне разум,
Если не суждено
Воспользоваться ни разу,
Ни разу им не дано?

Только замру однажды –
Задумаюсь на пути –
И в спину толкает каждый:
–Послушай-ка, дай пройти!

Природа, не надо, слышишь,
Толкать меня перестань,
Потише спеши, потише,
Я так от тебя устал!

Пусть мчатся твои сезоны –
Мы в сторону отойдём –
Надолго без посторонних
Задумаемся вдвоём.

8.07.00

2000
© Олександр  Товберг
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/12605/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG