Опубліковано: 2008.03.25
Поетичний розділ: Сонети

Данило Кубай

***

привласнюючи поглядом цей світ,
не поспішаючи на той, ледь чутний
плач електрички, втоптаний в майбутнє,
так відчуваєш пальцями цю мить,

мов до платформи біг по кризі грудня —
найтяжча криза за ті кілька літ,
що під душею ковзькіші за лід
і зустрічі, і більшання відсутніх;

а пальці — пальці ніг — натерло в кров,
як вуха натира радійний шляґер,
ні зручности, ні виду — й вся любов,

і так це вправно відтяга увагу,
що усвідомлюєш: твій потяг вже пішов,
в чеканні іншого вбачаючи розвагу

2008

17.03.2008 03:34

далі див. http://poezia.org/id/12621/

(copyleft) Данило Кубай. Автор дозволяє необмежено розповсюджувати точні копії цього тексту за умови збереження цього повідомлення

© Данило Кубай
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/12568/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG