Опубліковано: 2008.03.19
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Ярослав Тітенок

***

Отпусти мои крылья, пальцы...
Отпусти, это больно! Больно!
Я останусь навек скитальцем,
Вечно ветреным, вечно вольным,

Вечно... Манит святая небыль.
Отпусти мои крылья... пальцы
И бумажным пакетом в небо,
Прямо в небо, чтоб в небе... Рваться

Из глубоких подземных копей
Небо кажется только ближе
Небо, цвета весенней крови,
Цвета вызревших спелых вишен.

И в глазах, цвета спелых вишен,
Не земных, но таких прекрасных
Я найду своё счастье, слышишь?
Я найду своё... Слышишь? Счастье...

2008
© Ярослав Тітенок
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/12405/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG