Я знов один. Покірно одгоріли далі.
Й дарунок твій - малиновий платок
круг шиї ліг. І в золотій печалі
не прилетить в мою кімнату бог -
.....не прилетить... і крилами кохання
.....не зашумить привітно над крильцем.
.....Лиш привид твій розтанув у тумані
.....і все в сльозах нахилене лице...
Гей, на огні далекого Версалю
тебе вели. Блищала тоскно сталь...
І, може, де в півтемній тихій залі
цілує хтось вишневії вуста...
.....й сорочку рве... і вже криваві руки
.....біля твоїх розкиданих колін...
.....І, весь в крові від огненної муки,
.....уже лечу далеко од землі...
І вже внизу крізь грати зачорніло,
де вартовий карбує мірний крок,
біля вікна знайоме мертве тіло
й дарунок твій - малиновий платок.