І в а н е н к о Я вам кажу, що наш народ ес-ер. П е т р е н к о І я кажу ес-ер, притому лівий. І в а н е н к о Ви завжди помилялись, і тепер Ваш погляд є цілком фальшивий. Народ приймає всі думки мої, А я до правої належу течії. В а с и л е н к о Ес-ером наш народ не був ніколи: Ще від часів Богдана він ес-еф. П а в л е н к о Ну, ви іще скажіть, що він Азеф!.. Ваш погляд - наслідок чужої школи. Народ наш самостійник... П е т р е н к о Ви мовчіть І заховайтесь десь позаду, Ви зрадник і мене не вчіть. Он ви хотіли захопити владу. П а в л е н к о То дядько мій хотів, але не я. П е т р е н к о Як дядько винен - винна вся сім'я. Ви всі до п'ятого коліна винні, А ваші всі думки злочинні; Ваш дядько втік, та я піймаю вас. (Павленко зникає). В а с и л е н к о Панове, ми втрачаєм дурно час І відхилилися від теми. Не забуваймо, хто ми й де ми. Ми всі отут народні ватажки, Що служимо народу залюбки, Зійшлись на збірці нашій хатній. Але ж у справі не приватній, А всенародній; отже, ми Повинні вирішити найскоріше, Яким народ наш духом дише. Гадаю - тим, що й ми самі. П е т р е н к о Увесь народ іде за мною І дише духом тим, що й я. І в а н е н к о Ідуть не за дурною головою, А за такою, як моя. П е т р е н к о За головою ж з добрим мізком Ідуть, а не за качаном. І в а н е н к о Але й не за свинячим писком. П е т р е н к о Ти сам свиня! П а л а ж ч е н к о Чого ви всі притьмом Так напосіли брат на брата, Що аж тремтить од крику хата? Як зійдуться, то вже й розіб'ють глек. А я кажу, що весь народ ес-дек. П е т р е н к о Ні, це брехня, це ваша байка, Коли б була в нас чрезвичайка, Я б вам довів, як два та два... Г о р п и н ч е н к о То все слова, то все слова. А наш народ не реакційний, Ні, він цілком революційний: Увесь народ большевики, І я скажу вам насправжки, Що він змете мітлою з світу Всіх, хто не носить сіру свиту, І хто не сіє й не оре, І на базарі хліб бере. Усім буржуям треба кари! Хто ж не за мене, той буржуй! Д у б е н к о Стривай, товаришу, вгамуй Свій запал. Нащо нам сі свари? Нехай народ нам скаже сам, Яку програму він приймає. Он тут Іван сидить, дрімає, А він з народу; хай він нам Подасть пояснення бажане. Ану, ходи сюди, Іване. Чи ти ес-дек, чи ти ес-ер? І в а н "Не вмер Іван, Іван не вмер", - То все одно для мене, пане, Але земельку хочу я - Ото вся партія моя. |