Опубліковано: 2008.03.15
Поетичний розділ: Містика, видіння

Ярослав Тітенок

Сопряжение

Солнце – ветром. Вера – болью.
Чей-то свет в окне чужом.
Жду рассвета в чистом поле.
Жду заката. За окном.
Две свечи. Горели-тлели.
Зрячий умер. Кто-то – слеп.
Их лучи – то свет, то тени.
Снова тени, снова свет.
Пламя жжёт, Туман дымится.
Спящий – спит. Кто видит сон?
Сон плетёт… Паук ли? Птица?
Где здесь вера, в чём закон?
Небо ждёт.Восток светлеет.
Вечер – звёздами и тьмой.
Тает лёд. Густеют тени.
Утро – верой и весной.
А весна в далёком прошлом.
Вмёрзли краски в алый снег.
Ждёт она.Грустит немножко.
Плачет, только, не о тех.
Верой солнце. Болью ветер.
Вечер тенью, тени – сном.
Сказок больше нет на свете.
Уголь чёрный стал огнём.

2007
© Ярослав Тітенок
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/12291/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG