Опубліковано: 2008.03.14
Поетичний розділ: Слово, мова, присвяти поетам

Андрій Соболєв

***

Владимиру Каденко

Писали многие красиво,
Как строчка их была верна.
Перо при жизни возносило,
А после смерти--тишина.

Как будто бы и не писали.
И ни строки и не следа.
А если где- то вспоминали,
То лишь с иронией всегда.

Другие,не изведав славы,
Ушли,их поглотила тьма.
Но где-то вдруг всплывают главы
И превращаются в тома.

Литературное явленье,
Оно ни радует, ни злит.
Приходит мода на творенья
Тех,кто при жизни был забыт.

Со светом распрощаться белым
Когда-нибудь,да предстоит.
Но были б рукописи целы
И живы те,кто их хранит

Поэту на слово поверьте.
Я повторю в который раз:
Всё может статься после смерти,
Всё может статься после вас.

2007
г. Севастополь
© Андрій Соболєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/12256/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG