Хто розуміє цей жах, коли душа така одинока?..
Коли хочеться кривавими пальцями
схопити за горлянку небо
................і видерти йому останнє око - Сонце...
Хто розуміє цей жах, коли душа така одинока?..

Моє серце - Благбаз в часи військового комунізму,
коли далі були такі пахучі, такі червоні...
А тепер всі в крові і душа, і долоні,-
і пропадають мої огні за муром...

О моя далека Революціє!..
..............Одгукнись на мої крики лунко!
Скоро буде вечір
і в тихій кімнаті зазвучать, заридають
.................................солов'ї поцілунків.
Скоро
.........буде
..................вечір.

Коли буде знати про Перекоп кожна дитина
і зацвітуть електричними зорями і земля, і небо,
коли темп життя так зміниться,
що будуть віки за одну хвилину,-
тоді приде кінець непу...
..................О моя червінькова Україно!..

Коли кожному дурневі стане ясно,
що таке пролетарська культура,
і будуть легендами і сучасні подіі, і сучасна
...................................................людина,
тоді згадають і про Володимира Сосюру...
...................О моя червінькова Україно!..
А зараз:
........моє серце - Благбаз в часи військового комунізму
.....коли далі були такі пахучі, такі червоні...
.....Просягаю в простори криваві долоні, де пропадають мої огні за муром...

Листопад 1922 р.