Захоплений садами
Потрапив в твій полон,
Коли розповідала
Про давній Вавілон.
Які там дивні птиці,
Мов срібло, водоспад.
Де цар своїй цариці
До неба зводив сад.
     ПРИСПІВ:
Поглинуло без сліду
Морями Атлантиду.
Піском до Вавілону заплутано сліди.
Сади Семіраміди, сади Саміраміди
Про світлий дар кохання нагадують завжди!

Від щастя аж світилась,
Як вранішня зоря.
Та не знайшов я сили
Буть схожим на царя.
Я спотикався часто
У сходженні на трон.
Залишився у казці
Прадавній Вавілон.
     ПРИСПІВ
Буяють первоцвіти
У нашому дворі.
На жаль, не вірять діти
В закоханих царів.
Ведуть стежки знайомі
Весною нас назад
В епоху Вавілону
У той чарівний сад.
     ПРИСПІВ.