Опубліковано: 2008.02.18
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Євгенія Більченко

Змий

Истома ящерицей ползает в костях В. Высоцкий

Всем спектром нервов, в радугу-дугу
Разметанным, шарахаюсь о небо.

На душу ставить больше не могу
(А скажут, скажут едко: «І не треба!»).

Вернется понедельник-ротозей,
Чтоб поживиться новостью клубничной.
И это женское: играть в «друзей»,
Набрасывая шарфик на реснички...

Куда-то подевалась глубина:
Наверное, отчаяньем подперло...
Осталось только жалкое «одна» –
И даже не прихватывает горло.
                                     15, 18 февраля 2008 г.

2008
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/11721/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG