Опубліковано: 2006.11.02
Поетичний розділ: Медитативна лірика

Ніка Аліфанова

-молоко-

Осень. Уходят клёны клином в страну морфея.
Разум завис смущенно, холодно, злясь, тупея.
Как бы еще означить это – собачкой, тильдой?
Осень – пора заначек, значит не очень сильно
Биться и лезть на стены (джокер в твоём кармане).
Ветер сдувает пену мыслей, играя нами –
Будто и мы краплёны, лиственны и атласны –
Чёрное кроет чёрным, красное любит красным,
Но в молоке тумана вечно стреляет мимо...
Дырами по карманам, кармою пилигрима
Ветер намного ближе каждому, кто прохожий,
Замерший, лишний, рыжий...Это проходит. Тоже.
Это насквозь проходит. Клином долой, навылет.
Нынче расхожесть в моде. Нынче и глаз замылен –
Мы разминёмся, точно. Встречно – по автостраде.
Только у нас троеточие все ещё не украдено...

2006
© Ніка Аліфанова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/1172/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG