Погасло сонце в білий день,
Дитя зірвалося в утробі...
Став ненависним для людей
В звірячім оскалі Чорнобиль.
Із ніг на голову життя
Перевернулося незвично.
Лелеки з Прип"яті летять
У небуття, як в сиву вічність.
      ПРИСПІВ:
Упала зірка в полини,
Не треба третьої війни.
Хто ж лихо робить?
За віщо доньки і сини
Пішли від нас у вічні сни ?
Скажи, Чорнобиль!

Рве душу знов квітневий дзвін,
Десь голосний, а інде тихий.
Тобі, чорнобилець, уклін,
Що рятував весну від лиха.
Хіба ж збагнеш природи суть,
Хто ж населяє нашу Землю:
Одні їй зло лише несуть,
А інші йдуть в вогонь пекельний?
        ПРИСПІВ