Опубліковано: 2006.11.02
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Марина Генчикмахер

***

С.Б.

То, что они не допели, нам не допеть.
То, что они не достроили, нам не достроить.
Где-то к бессмертию- смерти шагают герои
Под колокольную, под непреклонную медь.

Господи, будь! Ради умерших мальчиков, будь!
Небытие ощеряется черным оскалом.
Господи, дай бесшабашную удаль Валгаллы
Тем, кто когда-то сосал материнскую грудь.

Пусть веселятся в неясном, заоблачном “там”.
Пусть под сумятицу труб и небесных свирелей
Напрочь забудут и песни,- они их не спели.
И неживые глаза их живых еще мам…

1991
© Марина Генчикмахер
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/1156/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG